На Собор з'їхалися десять із 14 православних церков.
На Криті відсьогодні, 19 червня, розпочинається Всеправославний Собор. Такого не було більше тисячі років, бо православних церков на планеті чимало, а от знайти спільну мову їм і навіть домовитися про зустріч виявилось важко.
Про це йдеться в сюжеті Неллі Ковальської в програмі ТСН.Тиждень.
Навіть цей Вселенський собор супроводжує фактично вселенський скандал. Бо чотири з 14 церков приїхати на Крит таки відмовилися. Першою про демарш оголосила одна з найбільших – Російська православна. І тепер їхня позиція виглядає, по суті, як позиція розкольників.
Тисячу років вони не сиділи за одним столом. 100 останні років вони пробують зібратися разом. 100 років – повних суперечок та скандалів. Їм заважали війни, радянська влада, власні інтереси. 50 років тому вони вирішили все ж провести історичний, восьмий собор. Останні два роки над документами собору працюють сотні богословів. Але питання віри програли політичним питанням.
У січні в швейцарській Женеві відбулося останнє засідання, де зібралися 14 очільників та керманичів православних церков. Вони вносять виправлення у підсумкові документи та корегують складаний роками порядок денний Собору. Патріарх Кирило – бере слово:
"Розкольники прикриваються добровільною згодою вірян перейти в так званий Київський патріархат".
На його вимогу з порядку денного вилучають питання автокефалій. Здається, що для України це – повне фіаско: на Соборі не говоритимуть про помісну Українську церкву. Патріарх Варфоломій іде на цей компроміс з Москвою, аби Собор відбувся.
У листопаді 2015-го Туреччина збиває над своєю територією російський літак. Патріарх Кирило навідріз відмовляється їхати у Стамбул. Його умови приймають і це – другий компроміс. Собор пройде на Криті. Не в Константинополі, як століттями.
Православний світ охоплює величезну територію – від Балкан до Курил, від Соловків – до Африки та Близького Сходу. Загальновизнаних православних церков нині – 14. Найвпливовіші – Константинопольський та Московський патріархати. Але церква в сучасному світі – це велика політика. Груп впливу всередині православ'я – кілька. Цю схему ТСН складала за допомогою священиків, богословів та світських філософів.
Перша група. Її центр – Константинопольський патріархат. Церкви, які беззаперечно підтримують Константинополь – Александрійська, Ієрусалимська, Кіпрська, Албанська та Чеська, яка нещодавно відійшла від Московського впливу. Це все здебільшого давні церкви з великою історією. Сьогодні вони демократичні та відкриті. Їм комфортно у своїх кордонах. Вони не зазіхають на нові території та готові до діалогу й змін.
Друга велика група. Центр – у Москві. До неї експерти віднесли Болгарську, Сербську та Польську церкви. Ця група – лідер за кількістю вірян: 50% православних світу мешкають на пострадянській території. Цим церквам притаманна жорстка, тоталітарна манера керування. Вони не хочуть змін. Про будь-яку окрему думку всередині цієї групи не може бути й мови.
Третя група. Антіохійський патріархат з центром у Сирії, Грузинська, Румунська церкви та Грецька православна церква. Ці церкви дуже різні та непередбачувані. Вони розвиваються по-різному, можуть пристати на будь-який бік або триматися осторонь залежно від обставин. Антіохійська, наприклад, ніби має вплив з боку Росії, втім, живе за рахунок американської діаспори. Румуни ж відправили своїх священиків вчитися до Європи, ті повернулися абсолютно проєвропейськими. Це допомогло церкві відійти від російського впливу.
Усього в світі християн – понад два мільярди: католиків – мільярд, протестантів – 800 мільйонів, православних – більше 200 мільйонів.
Центри православних церков – Москва, Варшава, Белград, Бухарест, Афіни, Константинополь, Єрусалим, Дамаск, Тбілісі. Чітке коло, всередині якого – величезна Україна. Територія, яку понад усе боїться втратити Росія.
За лічені дні перед Собором Грузія, Антиохіський та Болгарський патріархати відмовляються летіти на Крит. Росія та Сербія вимагають перенести його дати та погрожують теж відмовитися від участі. Це означає, що Собор лише підкреслює розкол між Сходом та Заходом. Україну будуть розтягувати у різні боки, змагаючись за вплив на неї. А це означає, що доля Української церкви вирішується просто зараз.
Що означає для України та її правосланих вірних неучасть панотців Української православної церкви в Соборі, ТСН запитала у протоієрея Георгія Коваленка. Він – близька людина до покійного предстоятеля УПЦ МП Блаженнійшого Володимира, його колишній прес-секретар. Наразі отець Георгій залишається в лоні Московського патріархату й веде просвітницьку діяльність у Відкритому православному університеті.
"Собор відбувся, він відкривається, в ньому беруть участь 10 із 14 православних церков. Те, що чотири церкви не беруть участі в Соборі, не скасовує Собор і не скасовує його рішень. Більше того, рішення, які мають бути прийняті, вони будуть сприйматися всією православною спільнотою, включно з тими церквами, ієрархи яких не брали участь у Соборі", – пояснив протоієрей Георгій Коваленко.
На Соборі не представлена жодна православна юрисдикція України.
"Українська православна церква, яка мала б бути в складі делегації Московського патріархату, не бере участь у соборі. Чесно кажучи, можна сказати, що і митрополит Онуфрій і ті люди, які навколо нього, більш консервативні, аніж патріарх Кирило. На жаль, сьогодні Московський патріархат здебільшого вважає себе церквою Радянського Союзу чи церквою, яка мріє про відродження Радянського Союзу. Але і в тій церкві є багато людей віруючих, які б хотіли, щоб церква нагадувала Євангельську історію чи являла приклади, описані в Святому Письмі, аніж була підпоркою імперії", – наголосив протоієрей Георгій Коваленко.
Зазначимо, що Верховна Рада України ухвалила звернення до Вселенського патріарха Варфоломея І щодо надання українській православній церкві статусу автокефальної. Офіційне звернення ще не надійшло до Собору, проте про нього вже там знають і активно обговорюють у кулуарах.
"Звернення Верховної Ради не є втручанням у справи церкви, бо це є звернення. Це не рішення чи закон. Крім того, Верховна Рада відображає настрої, які є в суспільстві. А ми абсолютно достеменно знаємо, що більшість українського суспільствабажає єдності українського православ'я. Проголошення автокефалії в близьких для нас країнах – Болгарії, Сербії, Польщі й навіть набагато раніше в Росії – відбувалося не без участі державної влади. Тому можна сказати, що, за традицією, Вселенський Патріарх патріарх Константинополю звертає увагу на те, як до тієї чи іншої ситуації ставиться влада в країні", – пояснив протоієрей Георгій Коваленко.
Тим часом у містечку Колімбарі на Криті вже зібралися предстоятелі десяти з 14 канонічних церков. На сьогодні відомо, що від участі в цьому форумі точно відмовилися Болгарська, Антиохійська, Грузинська та Російська православні церкви. Хоч їм напередодні надіслали повторне запрошення. Проте рішення Вселенського собору православних будуть правоможними, незважаючи на всі зусилля Російської православної церкви та її сателітів.
