Відкладена відставка Яценюка. Хто зрежисував голосування Верховної Ради

Відкладена відставка Яценюка. Хто зрежисував голосування Верховної Ради

Фото: Reuters

Надзвичайна напруженість у Верховній Раді так і не отримала розрядки, лише надавши прискорення політичній кризі.

Після провалу голосування у Верховній Раді за відставку Кабміну Арсенія Яценюка, дві фракції коаліції зробили свої ходи: "Самопоміч" демонстративно не прийде на засідання 17 лютого, а "Батьківщина" вже вийшла із коаліції.

Політичні експерти зазначають, що так недовго і до розвалу коаліції, і до позачергових виборів. Хоча політсили все ще мають шанс домовитися.

А історія української політики доводить, що депутати вміють домовлятися. До речі, експерти зазначають, що вчорашні голосування щодо Кабміну також могли бути невипадковими. Адже нардепи змогли прийняти постанову про визнання дій уряду незадовільними, і водночас не зібрали достатню кількість голосів за його відставку.

Парламент залишив уряд Яценюка працювати

Парламент залишив уряд Яценюка працювати

У цю гру включився і президент. Вдень 16 лютого перед звітом Кабміну у Раді Порошенко опублікував звернення, у якому фактично "зливав" Яценюка. Тим не менш за відставку Кабміну депутати його фракції голосували не так вже й одностайно. Політологи частково списують це на відому недисциплінованість президентської фракції, але не відкидають і можливість того, що голосування було зрежисовано і всі ключові учасники - і президент, і прем'єр - знали, яким буде "фінал". Може, тому Яценюк був таким напрочуд спокійним?

На користь цієї версії також грає фактор допомоги Заходу, зокрема чергового траншу МВФ, який Україна має ось-ось отримати. А Захід, як всі знають, любить стабільність - якої якості вона б не була. Відтак керівництво держави робить усе, щоб задобрити партнерів.

Проте, чи призведе збереження уряду Яценюка до стабільності - велике питання. Крім того, він отримав собі ще одну проблему. Чинний прем'єр втримався за рахунок того, що за недовіру Кабміну не голосували олігархи, з якими тепер доведеться розраховуватися.

До речі, за Конституцією міністри тепер мають "імунітет" до осені. Знову ініціювати голосування щодо недовіри до Кабміну можна буде лише під час нової сесії Ради. Політологи наголошують, що Яценюк піде - питання лише у часі.

Фото: УНІАН
Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента":

- Сталося те, що і мало статися. Це було очевидно. Щоправда, вчорашня заява президента, його готовність пожертвувати Шокіним породила сумніви. Я думав, що у президента, можливо, урвався терпець і він вирішив відмовитися від підтримки Яценюка. Проте вийшло інакше.

Президент публічно продемонстрував, що у нього є претензії до прем'єра, водночас не став робити все для того, щоб Яценюк був звільнений. Хоча щодо останнього не все так однозначно. Нардепи з фракції БПП, які не брали участь у голосуванні за відставку, робили це за власною ініціативою чи за вказівкою? Недисциплінованість депутатів БПП - це доведений факт. Вони і за президентські ініціативи не голосували одностайно. Але чи міг президент організувати всіх - питання відкрите.

Також примітно, що з голосуванням не поспішали. Можливо, це було необхідно для того, щоб продемонструвати, що прем'єр висить на волосині, що стає повністю залежним і від парламенту, і від президента. Проте одночасно треба було зберегти цей уряд хоча б на певний час. Я думаю, що в історії з Яценюком поставлена багатокрапка.

Яценюк зараз вирішив одну проблему, зберігши своє положення. Але тепер має іншу, адже він залишився на посаді завдяки голосам олігархів і депутатам від олігархів. Це для нього головна проблема, бо репутаційно він вчора програв. І тому що не був затверджений звіт уряду, і за рахунок "якості" голосування.

Відповідно, зараз, в останній період свого прем'єрства, Яценюк працюватиме як прем'єр-міністр олігархів, а не як прем'єр-реформатор. Це не дуже добра для нього ситуація, тому йдеться про відкладену відставку. Коли вона відбудеться? Або на наступній сесії Ради восени, або коли дві фракції "Батьківщина" і "Самопоміч" вийдуть зі складу коаліції і виникне коаліційна криза - і такий варіант можливий. Умовою формування нової коаліції буде заміна прем'єр-міністра.

Важливо, що вчорашні події матимуть сенс лише у тому випадку, якщо ми через місяць, хоча б через два, отримаємо гроші від МВФ. Тоді збереження Яценюка матиме сенс. Інакше питання відставки Яценюка постане з новою силою.

Павло Кругляковський, політичний консультант:

- Тепер політична криза посилюватиметься. І цілком можливо, що її будуть посилювати цілеспрямовано - якщо подивитися на те, що роблять Тимошенко й інші партії, то нас можуть чекати дострокові парламентської вибори.

А то, що сталося вчора, іноді ще називають "олігархічний компроміс". Це було таке половинчасте рішення. З одного боку, Рада прийняла постанову про незадовільну роботу Кабміну, з другого - не відправила його у відставку, залишивши Яценюка у главі уряду. Не вистачило трохи голосів. Не голосували "Опозиційний блок" і, до речі, не дуже дисципліновано голосували депутати більшості. Я думаю, що це голосування було заздалегідь прораховано. І зацікавлені сторони про це все знали, включно з президентом і прем'єр-міністром. Вже за деякий час до фактичного голосування було зрозуміло, що голосів за відставку не вистачає.

Але тепер подальша робота коаліції практично неможлива, що ставить під велике питання нові призначення і взагалі будь-які перестановки в Кабміні – для цього буде важко знайти голоси. Так саме це нівелюватиме і можливості Яценюка у розрахунку з олігархами за "допомогу". Хоча перед голосуванням по Кабміну депутати прийняли законопроект про приватизацію, яка має початися, і, можливо, Яценюк зараз цим і буде займатися.

Поки ж Кабмін може пропрацювати у такому усіченому складі, наприклад, до перевиборів. Або ж поки фракції не досягнуть якогось тактичного компромісу та сформують нову більшість.

Гела Васадзе, грузинський політолог:

- Дорогі френди з України, ні я, ні ви, ніхто інший не повинні бути ні засмучені, ні розчаровані результатами сьогоднішнього дня. Не збираюся супитися і говорити - ну, ми ж всі все це знали. Так, знали, і що?

Зараз набагато важливіше інше. Одразу після Майдану я не переставав повторювати про істотну різницю між ситуаціями в Грузії після Революції троянд та Україні після Майдану.

В Грузії у листопаді 2003 року прийшла до влади молода мотивована команда, яка хотіла змін. Команда на чолі з молодим, амбітним, авторитарним лідером. Ця команда буквально насильно змусила Грузію змінюватися, з усіма наслідками, що випливають, з усіма ексцесами, все це було саме так. Ніякого замовлення на реформи в Грузії не було. Реформатори нав'язали реформи населенню.

В Україні все інакше. Політична еліта не хоче змінюватися і ніколи не зміниться. Жодна з гілок влади не спроможна провести реформи, навіть якщо цього захоче. Але ж не хочуть, зовсім не хочуть.

Чи означає це, що немає виходу? Та ні, чорт забирай, він є і він очевидний. В Україні є величезна маса людей, які хочуть змін і готові робити все для того, щоб змінити країну. В одному Києві на Майдан вийшов мільйон. Мільйон! Не потрібно виходити на Майдан, потрібно щодня боротися і вимагати, вимагати і боротися. Необхідна самоорганізація на місцевому рівні, створення такого фону, на якому молодим політикам другого ешелону буде вигідно руйнувати систему, а не ставати її частиною.

Тут немає ні краплі прожектерства. Ті політики, які зуміють організувати навколо себе активістів і будуть активно боротися за права людей, стануть чемпіонами на найближчих виборах. Благо сучасні інформаційні технології дають величезні можливості. Ті хто здасться - програють.

Оригінал

Ольга Скичко

Повʼязані теми:

Стаття з добірки новин:
Рішення Верховної Ради
Наступна публікація