Форум видавців: майданчик для продажів чи ринг для змагань?

Форум видавців: майданчик для продажів чи ринг для змагань?

Фото: УНІАН

Форум давно сягнув певної поставленої планки – і цьогоріч вчергове не зміг її переступити.

Днями завершився 23-й Форум видавців у Львові. Фокусна тема -"Межі кордонів"- здається, найкраще проілюструвала потребу однієї із двох знакових українських книжкових подій року (друга — це київський Книжковий Арсенал) розвиватися та вдосконалюватися. Форум давно сягнув певної поставленої планки й уже кілька років поспіль ніяк її не переступить. За кількістю подій та книжкових яток — тобто за кількісними показниками — Форум однозначно залишив позаду усі інші локальні ярмарки й фестивалі країни. Але якою мірою це є беззаперечною ознакою лідерства?

Таку собі межу негумового простору, який і не розтягується, й не лускає, демонструє інфраструктура міста та самого Форуму у вересневі дні. Автомобілі намагаються пересуватися покрученими вулицями центру, які наполовину перетворені на імпровізовані парковки; чи вчасно доїжджає "швидка", не хочеться й думати. Такий же густий потік, тільки пішоходів, рухається поміж стендами у Палаці мистецтв та ятками у дворі Палацу Потоцьких, не кажучи вже про підходи до місця події. Утім, в старому місті туристи- не-книголюби створюють не менший натовп. Без перебільшення, тут довго пробути може лише підготовлений читач, тому що усі інші без кисню довго не витримують. Інші ж локації, куди міг би переміститися Форум, поза центром міста; кажуть, що у такому разі видавництва втратять значну частину покупців: ті просто не захочуть їхати деінде.

Традиційною стала організаційна розбурханість Форуму: тому, хто тут не просто собі відвідувач, потрібно покладатися лише суто на себе. Навіть якщо прес-служба вам щось пообіцяла — не розслабляйтеся. Це ж стосується й організації подій: перевіряйте власний розклад постійно, бо він змінюється, і в жодному разі не розраховуйте, що хтось, крім вас, проконтролює, чи встигнете ви добігти з однієї дискусії за вашої участі на іншу.

Утім, якщо у попередні роки скаржилися переважно на менеджерів ярмарку та фестивалю (а особливість Форуму — у грандіозній кількості подій!), то тепер відчувається загальна розслабленість учасників: модератор може прийти на важливий захід, не підготувавши питань, лектор обійдеться набором слайдів і розмислами за життя, а письменники й поети, звісно ж, працюють зі своїм читачем, проте давно вже чекають каверз лише від міських божевільних. Переважна більшість заходів, навіть за участі зірок літератури, губляться у перенасиченій програмі, стають прохідними, тож якщо поставитися менш серйозно до власної, а тим паче чужої, презентації — то мало хто це помітить. Чи не тому театр, де відбувалася зустріч із литовським поетом Томасом Венцловою, був настільки порожнім?

Основна аудиторія Форуму — це масовий читач, представник середнього класу й інтелігенції. Тут добре продаються розкручена класика, сучукрліт, історична література та публіцистика. А на заходи здебільшого ходять спраглі за культурними подіями, а також друзі учасників й організаторів, з поваги до промовців. Для перших у разі купівлі примірника книжки дуже важливий автограф, навіть якщо йдеться про Сенеку. Тож і учасники розслаблено обмежуються популярним форматом; або, навпаки, проводять вузькоінтелектуальну розмову для самих себе, не надто думаючи про випадкових відвідувачів.

Хоча частіше нішевий формат виникає у кнайпах — саме там триває Форум після закриття стендів, опісля чи замість книжкових подій. Інтенсивне нічне життя тут часом наближається до карнавалу: вечірка від почесного гостя фестивалю Бегбедера (всі тільки й мовили, що про неї; про нові українські переклади письменника говорили значно менше, хоча у комерційному успіхові візиту французького автора сумніватися не доводиться), Ніч музики та поезії, яка цьогоріч відбувалася уже не в центрі — але чи тверезіше й менш романтично?, численні закриті вечері та фуршети, на які попри фейс-контроль все одно просочуються шукачі вина. Предметним бізнес-домовленостям це не сприяє, натомість знайомства та дружні стосунки тут встановлюються легше.

Змагальний дух, агон, якщо хочете, тут трохи пригас.

Зорієнтуватися у сотнях новинок допомагають і спеціально організовані видавцями заходи (якщо ви про них дізнаєтеся), і попередня промоція — зараз уже здебільшого в інтернеті, і спеціальна відзнака — книжкова премія Форуму видавців. Поза Форумом вона має вагу лише як рядок в портфоліо книжки та прикрашає кабінети видавців. На Форумі — вона справді впливає на продажі, це потужний фактор промоції як видання, так і видавництва. Відвідувач Форуму вірить цьому журі, і на це неможливо не зважати. Доволі часто у цьому переліку — видання із львівським флером або відзначені явно відповідно до місцевих смаків. Наприклад, цьогоріч відзначені видання "Франко від А до Я", комплект книг із картами "Водогін Львова" та "Каналізація Львова"; академічні бестселери — не провокативні, а бездоганні у здатності прикрасити полицю сучасного містянина: Тарас Лютий "Ніцше", Сергій Плохій "Брама Європи", Андрій Дахній "Нариси західної філософії", Леонід Ушкалов "Що таке українська література" і так далі, включно з листуванням Лесі Українки та діалогами Сенеки в перекладі Андрія Содомори.

Форум — подія, у якій необхідно брати участь, і відсутність тут одразу стає предметом вечірнього обговорення у кнайпах. Однак представити певну кількість новинок, власну мікропрограму й похвалитися відзнаками й щоденною виручкою — це ще не все. Змагальний дух, агон, якщо хочете, тут трохи пригас (чи може, своєрідний аж до невловності простим смертним?). Ярмаркова домінанта, орієнтованість лише на певного покупця — точніше, на типового відвідувача Палацу мистецтв — не стимулює до якісного розвитку. У реформуванні структури повинні бути зацікавлені, звісно ж, насамперед організатори події. Але їх мали би стимулювати видавці, митці й культурні менеджери — як учасники ринку, а також відвідувачі, читачі, тобто безпосередні споживачі культурного продукту. Не соромлячись висловлювати свої побажання, без страху образ і конфліктів, пропонуючи нові оригінальні формати і таким чином підіймаючи планку для себе та колег.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Повʼязані теми:

Наступна публікація