"Шахтар" - "Фулхем". З журбою радість обнялась

Луїс Адріано не впорався зі своїм завданням© ФК "Шахтар"
Мнения 26 февраля, 2010, 14:43 947
Добавить в избранное
Чинний володар Кубка УЄФА донецький "Шахтар" достроково вибув із розіграшу єврокубків.

Шахтар-Фулхем. Фотозвіт
ФК "Шахтар"
Вболівальники вірили у свою команду до останньої хвилини
Зранку 25 лютого чи не кожен пересічний донбасець вважав своїм священним обов'язком перехилити гранчака за свого кремезного земляка, який на Печерських пагорбах столиці по-хазяйськи приміряв на себе символи президентської влади.

Увечері того ж таки знаменного дня фактично ці ж сіромахи із донецьких степів отримали можливість "набратися" вже з зовсім іншого, малоприємного, приводу. І знову – через своїх земляків. Донецький "Шахтар", чинний володар Кубка УЄФА, не зумів перемогти лондонський "Фулхем", і достроково вибув із розіграшу єврокубків. Для донецької команди, на відміну від її головного вболівальника, євровесна 2010 року так і не розпочалася...

"Шахтар" - "Фулхем" - 1:1. До побачення, Європо!

І це не лише прикро, а й дивно. Передовсім тому, що за рівнем виконавців, амбіцій, класу й іншої навколофутбольної "атрибутики" наша команда примітно вирізнялася на тлі середняка англійської Прем'єр-ліги, для якого виступи в Лізі Європи – хіба що зайвий клопіт у порівнянні зі справами внутрішніми. У той час як "Шахтар" уже далеко не перший рік наглядно демонструє всім охочим, що вітчизняні терени для нього – лише засіб для здобуття перепустки на міжнародну арену.

Здавалося б, у такому разі, маючи вагомі аргументи у вигляді як кадрового потенціалу, так і превалюючих амбіцій щодо Ліги Європи, "Шахтар" зможе відносно легко здолати виїзну фору у вигляді мінімальної поразки. Не будемо забувати й про політичне забарвлення цього матчу, адже загальновідомо, що новоспечений президент України небайдужий до "Шахтаря". І небайдужість ця – взаємна. Певна річ, президент клубу, як, до речі, й майже вщерть заповнена "Донбас Арена", бажали піднести своєму землякові на його свято подарунок у вигляді перемоги "Шахтаря". Для цього провелася титанічна робота: за промозглої погоди вдалося зібрати майже аншлаг, газон "Арени" випромінював явно не лютневу зелену траву, футболісти й тренер донецької команди у своїх передматчевих прогнозах не соромилися в оцінках своєї переваги над прямолінійними британцями.

Залишалося зробити дріб'язок – забити лише один м'яч у чужі ворота. І не пропустити в свої. Візуально просте завдання вдалося виконати лише наполовину. Маючи територіальну і змагальну перевагу, господарі не зуміли втілити її в перемогу. Чому?

Вочевидь, за бажання можна знайти кілька, навіть декілька причин. Це й ранній початок першої стадії плей-оф єврозмагань, коли сезон в Україні ще не розпочався, відтак, певна річ, "Шахтар" був позбавлений практики офіційних змагань; це й не оптимальна змагальна форма лідерів донецької команди, це й хронічні, невиліковні помилки донецької оборони, а також відсутність справді вправного, класного нападника. Також варто говорити й про помилки тренерського штабу.

Мірча Луческу після перемоги в Стамбулі так і не зумів вивести команду на новий якісний рубіж. Вона залишилася такою ж – емоційною, симпатичною, проте вразливою і поверховою. Що "Тимішоара", що "Фулхем" здолали гірників малою кров'ю і за схожим сценарієм.

Либонь, не виконав свого безпосереднього завдання і керівник одного з численних департаментів донецького клубу Любош Михел. Цього разу суддівські симпатії не були на боці "помаранчево-чорної" команди. Це все так. Проте, як на мене, варто виділити ще один чинник, який, можливо, й має суб'єктивне забарвлення, проте в той же час вистоїть перед будь-якими аргументами: у нинішнього "Шахтаря" бракує характеру. Напівбразильська команда здобула шик і привабливість, проте втратила бійцівські якості. Грати на "чистих" м'ячах вона вміє. Це аксіома. А ось коли опонент вгризається в газон або просто грає в свою гру, "гірники", як правило, змушені викинути білий прапор. Паралельно пропонуючи супернику хіба що грубість. Про що красномовно продемонстрував епізод в кінці матчу за участю Ілсіньйо.

А ще необхідно вести мову про те, що "Шахтар" (у першу чергу його бразильська складова) "наївся" футболу. Це відчувалося навіть на перший погляд, як то кажуть – на дотик. Донецькі латиноамериканці вже бачать себе в провідних клубах теплолюбної Західної Європи. Здається, "Шахтар" в їхні плани вже не входить.

Мабуть, це відчувають і в самому клубі, оскільки в міжсезоння придбали партію нових молодих і перспективних апологетів Копакабани. Певно, Жадсон та Ко влітку залишать терикони.

Була надія, що на завершення своєї таки справді непоганої шахтарівської кар`єри старожили-бразильці подарують своїм донецьким тиффозі ще не одну яскраву мить. Проте очікування виявилося марним. Заробітчани вже витиснули із себе максимум. На більше в столиці Донбасу вони вже не здатні. Фініта ля комедія.

І це справді сумно. Справа, себто єврокампанія, що починалася так вдало, закінчилася так безславно. І якщо головний уболівальник "Шахтаря" все таки зумів для себе знайти нову мотивацію і не "спасував" перед зачиненими дверима Верховної Ради, його земляки 25 лютого знітилися перед першим же серйозним спротивом і "пригнали" замість дуже доречного в такому випадку подарунку в гарній упаковці звичайнісінький "порожняк".

Узнавайте главные новости первыми — подписывайтесь на наши push-уведомления.
Обещаем сообщать только о самом важном.

Отправить другу Напечатать Написать в редакцию
Увидели ошибку - контрол+энтер
Мнения 26 февраля, 2010, 14:43 947
Добавить в избранное
Всего комментариев: 0
Выбор редакции